Отримано висновок Головного експертного управління Верховної Ради щодо законопроекту №5567.
Законопроект №5567 “Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)” отримав висновок від Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Нагадаємо, що з/п №5567 може дозволити легально експлуатувати нерозмитнені автомобілі з оплатою щорічної «абонплати», при цьому машина залишиться із «рідними» іноземними номерами. Отриманий висновок від ДНЕУ не можна назвати вирішальним загалом, але доки не буде надано рекомендації «Прийняти в першому читанні», документ до сесійної зали на голосування не передадуть. Зараз законопроект №5567 отримав коротке резюме «Головне управління висловлює зауваження до представленого законопроекту».
До чого ж є зауваження у ДНЕУ, і які шанси внести правки незабаром автори законопроекту, кількість яких досягла 95 осіб? Спочатку законопроект доведеться розділити на два, один – для внесення змін до Митного кодексу, інший – для інших рекомендацій. Такі вимоги законодавства, про які йдеться у пункті першому висновку. Загалом це «рішуче», але збільшення кількості взаємозалежних законопроектів веде до пропорційного збільшення потенційних проблем із наявністю часу для їх розгляду у профільних комітетах.
Якщо ви вже подумали, що написане в заголовку наша ідея, ви помилилися. Другий пункт укладання ДНЕУ із з/п №5567 дослівно говорить: «Прийняття законопроекту призведе до збільшення обсягів ввезення в Україну вживаних, у тому числі морально застарілих і фізично зношених, несправних та пошкоджених транспортних засобів. Це створить значну загрозу конкурентній позиції сегмента ринку нових автомобілів, у якому цінова пропозиція значно вища. Крім того, існує загроза перетворення території України на звалище б/в автомобілів. (…) Насамперед йдеться про впорядкування політики у сфері доходів населення та системи оподаткування у сфері виробництва, ввезення та продажу автомобілів, що дозволить вирівняти ситуацію у структурі попиту на автомобільному ринку на користь саме нових автомобілів». Зрозуміло, потрібні і нові автомобілі, і рівень доходів, що дозволяє їх купувати, про що ми неодноразово самі говорили. Але разом з цим очевидне й інше: якщо дві людини йдуть назустріч одна одній, то вони зустрінуться набагато раніше, ніж у випадку, якщо одна з них стоятиме на місці або, гірше за те, задкує геть.
Третій пункт укладання стосується обґрунтування розрахунків: чому саме такі, а не інші ставки платежів закладені у законопроект? Авторам доведеться знайти спосіб зрозуміло та безапеляційно ці ставки пояснити. Ми можемо хіба що навести для прикладу одне з наших опитувань, у якому читачі вказували комфортний для них розмір щомісячного платежу за право експлуатувати нерозмитнений автомобіль… Пункт номер чотири має такий зміст: «У супровідних до проекту документах немає інформації про прогнози величини бюджетних втрат та додаткові надходження до бюджету». Авторам доведеться провести серйозну роботу, – якщо чого слід було б очікувати від професійних законотворців, вони її не провели досі.
П’ятий пункт укладання такий: «Зміни до будь-яких елементів податків і зборів що неспроможні вноситися пізніше як шість місяців на початок нового бюджетного періода». Відповідно до чинного законодавства це дійсно так, але всі ми пам’ятаємо, що за такої ж законодавчої умови законопроект №3251 став законом №1389-VIII, і акцизний збір був знижений посеред року. Так що… «не можна, але все ж таки можна». Отже, роботи для юристів — приблизно на кілька тижнів: розділити документ №5567 на два, провести внутрішню експертизу, вивести значення для запитаних розрахунків, що бракують… Потім — знову реєстрація у ВР, ну а далі — як водиться: комітети, висновки, та очікування «хепі енду» із голосуванням у ВР.
Але, на жаль, і це ще не все: фахівці ДНЕУ вважають, що «Для ухвалення виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати висновки відповідних органів виконавчої влади, зокрема Міністерства інфраструктури України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства юстиції України, Державної фіскальної служби України». Скільки часу доведеться витратити на отримання висновків від стільки структур, та й які висновки вони при цьому дадуть – ще одне велике питання.